Сильні, сміливі, спритні

Сторінка Музичного керівника

Розучування нової пісні на музичних заняттях з дошкільниками

Співи є неодмінною частиною кожного музичного заняття у дошкільному навчальному закладі. Спів позитивно впливає на дитячий організм – зміцнює голосовий апарат, розвиває дихання, а також сприяє розвитку мовлення дітей, їхньої творчої фантазії, і,безсумнівно, музичних здібностей: Музичного слуху, відчуття ритму, музичної пам’яті.

Тому у вокальній роботі з дошкільниками музичний керівник має ставити перед собою такі завдання:

* розвивати природній голос кожної дитини, поступово розширюючи її діапазон;

* формувати у дітей співацькі навички та вміння співати виразно;

* розвивати у дітей музичний слух;

* навчати дітей співати під музичний супровід та без нього;

* допомагати дітям в імпровізації розспівок та невеличких пісень;

* навчати дітей використовувати розучені пісні в різних видах музичної діяльності.

Основною вимогою до пісенного матеріалу на музичних заняттях з дошкільниками мають бути доступність тексту та художніх образів. Тематика пісень може бути різноманітною. Проте головне,щоб вона відповідала віку дошкільників, була їм зрозумілою та цікавою.

У підборі пісень для музичних занять  музичний керівник насамперед повинен враховувати співочий діапазон своїх вихованців, оскільки для кожного віку характерні свої відмінності. Зокрема діапазон голосу у дітей:

* 2-3 років – мі-ля першої октави;

* 3-4 років – ре-ля першої октави;

*  4-5 років – ре-сі першої октави;

* 5-6 років – ре першої октави – до другої октави.

Процес навчання співу потребує уваги не лише з боку музичного керівника, а й з боку дітей. Адже під час співу діти вчаться:

* стежити за своїм диханням,за правильним звукоутворенням та дикцією,

чистотою інтонації, за ритмічним малюнком пісні тощо;

* прислухатися до виконання мелодії на фортепіано;

* порівнювати свій спів зі співом інших;

* злагоджено виконувати пісні під час колективного співу.

Щоб розв’язати ці завдання музичному керівнику знадобляться знання певних методичних прийомів, зокрема:

* застосування диригентського жесту під час роботи з дітьми над темпом та динамікою твору;

* показ напрямку руху мелодії за допомогою руки;

* виконання вокальних вправ та розспівок для покращення чистоти інтонування, для формування правильного  звукоутворення та дихання;

* виконання різних ігрових вправ на покращення дикції та відчуття ритму.

Як правило, на кожному музичному занятті діти виконують 2-3 пісні. Але перш ніж розпочати розучувати нову пісню, музичний керівник має обов’язково виконати з дітьми вправи для розвитку голосу і слуху. І лише після цього можна розпочинати роботу над новою піснею.

Нова пісня розучується з дітьми у три етапи – упродовж 6-7 занять.  Перший етап – це ознайомлення дітей з новою піснею (перше заняття):

* вступна бесіда, ілюстрація пісні за допомогою наочних засобів;

* виразне та емоційне виконання пісні педагогом;

* бесіда з дітьми після ознайомлення з піснею, аналіз пісні;

* повторне виконання пісні педагогом.

Другим етапом в розучуванні пісні є оволодіння дітьми співацькими навичками (друге, третє, четверте та п’яте заняття). Для цього музкерівнику потрібно:

* нагадати дітям нову пісню, емоційно виконати її під музику;

* провести роботу з дітьми над чистотою інтонації (пофразне розучування мелодії пісні);

* розучити з дітьми текст пісні, провести роботу над дикцією;

* розвивати правильне звукоутворення у дітей під час співу;

* провести роботу над вокальним диханням;

* простежити, щоб діти виконували пісню у правильному темпі та ритмі;

* провести роботу над співом дітей усією групою.

Третій етап – це закріплення та повторення пісні (шосте, сьоме заняття). На цьому етапі діти демонструють:

* художньо-виразне та емоційне виконання пісні під музичний супровід;

* спів пісні хором, групою дітей або сольне виконання пісні під музичний супровід.

                               


   

 

 

 

 

 

ЛИСЯТИЦЬКИЙ ЗДО ВІТАЄ ПРАЦІВНИКІВ ДОШКІЛЛЯ З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ!

Сильні, сміливі, спритні

                                                                              Пригоди Капітошки

             Заняття з аеробіки з використанням степ-платформ, яке провела інструктор з фізкультури Максимович Світлана Михайлівна, створило у дітей старшої “А” групи піднесений настрій та незабутні враження.

        Завдяки використання цієї техніки у дітей розвивається правильна постава, формується звід стопи, розвивається окомір та краса рухових дій. 

        Завдання, які виконували дошкільнята, були ефективні, доступні та емоційно забарвлені. Інструктор з фізкультури впродовж заняття не забувала і про техніку безпеки дітей, і про правильність та чіткість виконання вправ. Заняття було насичене цікавинками, сюрпризними моментами та несподіванками.

 

                        

 

 

 

КОМПЛЕКСИ ВПРАВ ЙОГИ

Вправи хатха-йоги для профілактики сколіозу

«Човник» ( гойдається на хвилях)

Лежачи на животі, руки та ноги прямі припідняті над підлогою. Покачування вперед – назад, як на хвилях, розслабились, зробили вдих, затамували його і знов погойдались на хвилях.

«Гойдалки»

Лежачи на спині, обхватити коліна руками, перекати на спині вперед – назад (на вдиху).

«Коробочка»

Лежачи на животі з’єднують ноги з головою, затамувавши дихання.

«Кобра»

Лежачи на животі, долонями в упорі біля голови. Випрямити руки в ліктях, підтягуємо тіло, прогинаючись в упорі на колінах і назад на руки, піднімаючи обличчя лежачи на стегнах. (рухи кобри).

«Я і так вмію»

Діти лягають на килим спиною і пересуваються по ньому головою вперед, рухаючи почергово плечима.

Вправи хатха-йоги для покращення кровообігу, для язика, горла

«Льодова гірка»

Діти сидять на стільцях. Педагог пропонує дітям зробити з язика льодову гірку: «Напружте язик, кінчик притисніть до нижніх зубів, тоді язик вигнеться гіркою. Відкрийте рот, подивіться один на одного, яка у вас гарна гірка. Але ось прийшла весна. Розтопилася гірка, і наш язик розслабився.

«Прогулянка язичка»

Педагог сидить напроти дітей і, вимовляючи відповідні слова, виконує дії. Діти спочатку дивляться, потім намагаються повторити.
1. Язичок гуляти зібрався, виглянув з віконця (відкрити рот, висунути язик)
2. Перед тим як йти гуляти, вирішив вмитися (кінчиком язика швидко провести по верхніх зубах.)
3. Причесався (кілька разів провести язиком між верхніми і нижніми зубами,
висунути вперед і назад сховати.)
4. На перехожих озирнувся (провести язиком з одного кінчика рота до
іншого)
5. Побачив «смачне варення» вирішив скуштувати, з’їв, «облизнутися»
(по губах язиком верхніх, потім нижніх)
6. Вправо, вліво озирнувся (повернути язиком у зазначену сторону, до кутів
рота.)
7. Вниз упав, наверх подався (опустити язик вниз і підняти нагору, до носа
тягнутися.)
8. Раз – і в ротику сховався. (сховати язик у роті.).
Можна придумати і власну казку про язичок з подібними рухами.

«Грибок»

Язик впирається у верхнє піднебіння, при цьому нижня щелепа опускається.

«Хом’ячок»

Язик упирається в щоку одну, потім іншу.

«Сердитий язичок»

Діти сидять на стільцях. Педагог каже: – Щось наш язичок сьогодні став пустувати. Замість того, щоб допомагати вимовляти нам слова, він напружився і штовхає зуби. Послухайте про язик віршик:

Дійшов язик наш до біди, – гулять почав все не туди:
Став язик штовхати зуби, щоб їх випхнути за губи.
Притомився, перестав і на місце зразу став.
Наш розслабився язик, працювати так не звик.