Сторінка Музичного керівника
Розучування нової пісні на музичних заняттях з дошкільниками
Співи є неодмінною частиною кожного музичного заняття у дошкільному навчальному закладі. Спів позитивно впливає на дитячий організм – зміцнює голосовий апарат, розвиває дихання, а також сприяє розвитку мовлення дітей, їхньої творчої фантазії, і,безсумнівно, музичних здібностей: Музичного слуху, відчуття ритму, музичної пам’яті.
Тому у вокальній роботі з дошкільниками музичний керівник має ставити перед собою такі завдання:
* розвивати природній голос кожної дитини, поступово розширюючи її діапазон;
* формувати у дітей співацькі навички та вміння співати виразно;
* розвивати у дітей музичний слух;
* навчати дітей співати під музичний супровід та без нього;
* допомагати дітям в імпровізації розспівок та невеличких пісень;
* навчати дітей використовувати розучені пісні в різних видах музичної діяльності.
Основною вимогою до пісенного матеріалу на музичних заняттях з дошкільниками мають бути доступність тексту та художніх образів. Тематика пісень може бути різноманітною. Проте головне,щоб вона відповідала віку дошкільників, була їм зрозумілою та цікавою.
У підборі пісень для музичних занять музичний керівник насамперед повинен враховувати співочий діапазон своїх вихованців, оскільки для кожного віку характерні свої відмінності. Зокрема діапазон голосу у дітей:
* 2-3 років – мі-ля першої октави;
* 3-4 років – ре-ля першої октави;
* 4-5 років – ре-сі першої октави;
* 5-6 років – ре першої октави – до другої октави.
Процес навчання співу потребує уваги не лише з боку музичного керівника, а й з боку дітей. Адже під час співу діти вчаться:
* стежити за своїм диханням,за правильним звукоутворенням та дикцією,
чистотою інтонації, за ритмічним малюнком пісні тощо;
* прислухатися до виконання мелодії на фортепіано;
* порівнювати свій спів зі співом інших;
* злагоджено виконувати пісні під час колективного співу.
Щоб розв’язати ці завдання музичному керівнику знадобляться знання певних методичних прийомів, зокрема:
* застосування диригентського жесту під час роботи з дітьми над темпом та динамікою твору;
* показ напрямку руху мелодії за допомогою руки;
* виконання вокальних вправ та розспівок для покращення чистоти інтонування, для формування правильного звукоутворення та дихання;
* виконання різних ігрових вправ на покращення дикції та відчуття ритму.
Як правило, на кожному музичному занятті діти виконують 2-3 пісні. Але перш ніж розпочати розучувати нову пісню, музичний керівник має обов’язково виконати з дітьми вправи для розвитку голосу і слуху. І лише після цього можна розпочинати роботу над новою піснею.
Нова пісня розучується з дітьми у три етапи – упродовж 6-7 занять. Перший етап – це ознайомлення дітей з новою піснею (перше заняття):
* вступна бесіда, ілюстрація пісні за допомогою наочних засобів;
* виразне та емоційне виконання пісні педагогом;
* бесіда з дітьми після ознайомлення з піснею, аналіз пісні;
* повторне виконання пісні педагогом.
Другим етапом в розучуванні пісні є оволодіння дітьми співацькими навичками (друге, третє, четверте та п’яте заняття). Для цього музкерівнику потрібно:
* нагадати дітям нову пісню, емоційно виконати її під музику;
* провести роботу з дітьми над чистотою інтонації (пофразне розучування мелодії пісні);
* розучити з дітьми текст пісні, провести роботу над дикцією;
* розвивати правильне звукоутворення у дітей під час співу;
* провести роботу над вокальним диханням;
* простежити, щоб діти виконували пісню у правильному темпі та ритмі;
* провести роботу над співом дітей усією групою.
Третій етап – це закріплення та повторення пісні (шосте, сьоме заняття). На цьому етапі діти демонструють:
* художньо-виразне та емоційне виконання пісні під музичний супровід;
* спів пісні хором, групою дітей або сольне виконання пісні під музичний супровід.



Сильні, сміливі, спритні
Пригоди Капітошки
Заняття з аеробіки з використанням степ-платформ, яке провела інструктор з фізкультури Максимович Світлана Михайлівна, створило у дітей старшої “А” групи піднесений настрій та незабутні враження.
Завдяки використання цієї техніки у дітей розвивається правильна постава, формується звід стопи, розвивається окомір та краса рухових дій.
Завдання, які виконували дошкільнята, були ефективні, доступні та емоційно забарвлені. Інструктор з фізкультури впродовж заняття не забувала і про техніку безпеки дітей, і про правильність та чіткість виконання вправ. Заняття було насичене цікавинками, сюрпризними моментами та несподіванками.

КОМПЛЕКСИ ВПРАВ ЙОГИ
Вправи хатха-йоги для профілактики сколіозу
«Човник» ( гойдається на хвилях)
Лежачи на животі, руки та ноги прямі припідняті над підлогою. Покачування вперед – назад, як на хвилях, розслабились, зробили вдих, затамували його і знов погойдались на хвилях.
«Гойдалки»
Лежачи на спині, обхватити коліна руками, перекати на спині вперед – назад (на вдиху).
«Коробочка»
Лежачи на животі з’єднують ноги з головою, затамувавши дихання.
«Кобра»
Лежачи на животі, долонями в упорі біля голови. Випрямити руки в ліктях, підтягуємо тіло, прогинаючись в упорі на колінах і назад на руки, піднімаючи обличчя лежачи на стегнах. (рухи кобри).
«Я і так вмію»
Діти лягають на килим спиною і пересуваються по ньому головою вперед, рухаючи почергово плечима.
Вправи хатха-йоги для покращення кровообігу, для язика, горла
«Льодова гірка»
Діти сидять на стільцях. Педагог пропонує дітям зробити з язика льодову гірку: «Напружте язик, кінчик притисніть до нижніх зубів, тоді язик вигнеться гіркою. Відкрийте рот, подивіться один на одного, яка у вас гарна гірка. Але ось прийшла весна. Розтопилася гірка, і наш язик розслабився.
«Прогулянка язичка»
Педагог сидить напроти дітей і, вимовляючи відповідні слова, виконує дії. Діти спочатку дивляться, потім намагаються повторити.
1. Язичок гуляти зібрався, виглянув з віконця (відкрити рот, висунути язик)
2. Перед тим як йти гуляти, вирішив вмитися (кінчиком язика швидко провести по верхніх зубах.)
3. Причесався (кілька разів провести язиком між верхніми і нижніми зубами,
висунути вперед і назад сховати.)
4. На перехожих озирнувся (провести язиком з одного кінчика рота до
іншого)
5. Побачив «смачне варення» вирішив скуштувати, з’їв, «облизнутися»
(по губах язиком верхніх, потім нижніх)
6. Вправо, вліво озирнувся (повернути язиком у зазначену сторону, до кутів
рота.)
7. Вниз упав, наверх подався (опустити язик вниз і підняти нагору, до носа
тягнутися.)
8. Раз – і в ротику сховався. (сховати язик у роті.).
Можна придумати і власну казку про язичок з подібними рухами.
«Грибок»
Язик впирається у верхнє піднебіння, при цьому нижня щелепа опускається.
«Хом’ячок»
Язик упирається в щоку одну, потім іншу.
«Сердитий язичок»
Діти сидять на стільцях. Педагог каже: – Щось наш язичок сьогодні став пустувати. Замість того, щоб допомагати вимовляти нам слова, він напружився і штовхає зуби. Послухайте про язик віршик:
Дійшов язик наш до біди, – гулять почав все не туди:
Став язик штовхати зуби, щоб їх випхнути за губи.
Притомився, перестав і на місце зразу став.
Наш розслабився язик, працювати так не звик.






